Агата й дива на візку

Привіт! Це я, Зося!
Розкажу вам про свою тітоньку Агату та її знайомих.
Чому саме про них? Бо вони неймовірні! Суперові! Крутезні! Завжди усміхнені й сповнені ідей. Вони крутіші за Месників «Marvel»! Чесно, це ніякий не прикол!
Вони – візкери! Не знаєте, що це слово значить?
Один зі знайомих тітки Агати вигадав це слово, воно означає «Люди, що пересуваються на візках». Агата теж візкерка. Її м’язи заслабкі, щоб вона могла ходити.
Ви, певне, думаєте, що коли хтось не зовсім здоровий фізично, то жодні пригоди йому не світять? Така людина сидить удома, нидіє й лише жаліється? А от і ні!
Ані Агаті, ані іншим людям з інвалідністю, про яких я вам розповім, візок не заважає радіти життю. Вони – приклад для багатьох. І для мене, звісно, теж. Я б теж хотіла бути такою наполегливою та мужньою, як вони.
Не вірите? Ну, тоді послухайте. Кожен з нас про щось мріє, правда? І фізично справні, і неповносправні, тобто такі, що потребують спеціальних пристроїв, щоб пересуватися, або ж не бачать чи не чують. Та не всі втілюють свої мрії. Але Агата й такі, як вона, втілюють усе, що їм хочеться! Хіба це можливо? Зараз переконаєтеся.